Иван
То, что у меня есть из Войтовича:
"ПРАВ - духовний світ богів, крона Дерева життя. Третя іпостась сущого, яка надає всьому гармонії та порядку, тобто закони-права.
ЯВ - земне життя людини, повітряний простір із сонцем, стовбур Дерева життя.
НАВ - підземний, потойбічний чи взагалі уявний світ; коріння Дерева життя."
Из словаря давнеукраинской мифологии Плачинды:
"Права — Божественний Закон, який править Всесвітом; Ява — проявлене життя людей і всіх земних істот; Нава — духовний світ померлих пращурів. Коли людина закінчить свій земний (явний) шлях, її тіло вмирає та переходить до Нави, а її душа піднімається до божественного світу Прави на Луки Сварожі (в Рай), і там, з волі Сварога, отримує нове тіло, щоб знову повернутися до життя (в Яву). Таким чином відбувається кругообіг душ через три світи: Прави, Яви й Нави.
Ява текуща означає «рухома», «скороминуща», «тимчасова»; Права і Нава — «вічність»."
В догонку ещё пару вещей:
"НАВІЯ — міфічна потвора, що несла людям божевілля. Згідно з повір'ям, одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалася у вигляді потворної баби, що несамовито регоче, закотивши очі під лоба." (Плачинда)
"Навський Великдень
На Київщині, Поділлі та Лівобережжі «чистий» четвер — «Навський Великдень» (давньоруське навь – покійник). Згідно з давнім народним повір'ям Бог тричі на рік відпускає померлих із «потойбічного світу»: перший раз у «чистий» четвер, другий — коли квітують жита, і третій — на Спаса."(http://www.sviato.in.ua/texts/sapiga_spring.php)
"В народному календарі завжди був Навський (або МРЕЦЬКИЙ) Великдень, який передував Великому дню – Великодню і відзначався, за різними джерелами, за три дні або за тиждень до нього. Крім того, у різних регіонах України Навський Великдень припадав на різні дні. На Лівобережжі, Київщині та Поділлі, наприклад, померлих вшановували у ЧЕТВЕР перед Великоднем Сонячним або ж після нього. Існує також версія, що Навський Великдень відзначали у перший вівторок або через тиждень після Великого дня." (http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=34)
"На двадцять п’ятий день після Великодня святкується ще й Рахманський Великдень, коли шкаралупа від великодніх писанок пускалася на воду річок. Рахманський Великдень має в основі легенду про «переселення рахманів» (пращурів, кращих від людей) за Синє море, до яких шкаралупа з Великодніх крашанок має плисти за водою 25 діб." (http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=34)
Светояр написал(а):Это откуда такое взялось.А если Оку спать захочеться и он закроется,то сл-но проявленный мир погрузиться в хаос))))
Из словаря давнеукраинской мифологии Плачинды:
"ОКО — за космогонічними уявленнями давньоукраїнських волхвів — творець Вирію, Всесвіту, Землі й всього сущого на ній. За старовинним українським міфом, «на початку—коли не було ще ні Землі, ні неба, ні Сонця — світ обіймала суцільна тьма. Безконечна й вічна ніч. Ніде — жодного промінця. Лише морок, а його пронизувало О. Воно летіло з глибини пітьми, ніби нізвідки і — в нікуди. Насправді воно летіло з далеких Старих Світів, аби утворити Новий Світ у царстві пітьми. І це було О. Рода — ще ненародженого Першобога. О. хотілося побачити кінець мороку, але того кінця-краю не було. І тоді О. спинилося. Воно пустило чисту Сльозу-Росинку, і з неї утворився Першоптах і Першобог — птиця Сокіл."